Країна Україна

Область Хмельницька область

Район/міськрада Білогірський

Рада Вільшаницька сільська рада

Основні дані

Населення 344

Площа 0,161 км?

Густота населення 2136.65 осіб/км?

Поштовий індекс 30230

Телефонний код +380 3841 954

Географічні дані

Географічні координати 49°59?06 пн. ш. 26°16?21 сх. д. Координати: 49°59?06 пн. ш. 26°16?21 сх. д. (G)

Середня висота над рівнем моря 246 м м

Водойми р.Горинь

Найближча залізнична станція Вільшаниця

Місцева влада

Адреса ради 30230, Хмельницька обл., Білогірський р-н, с.Вільшаниця, вул.Центральна,9/2

Вільшаниця

Вільшаниця — село Білогірського району Хмельницької області. Вільшаниця — центр Вільшаницької сільської ради. До складу сільської ради входить село Вариводки.

Загальна територія — 2225 га (орної землі — 1263 га, лісів — 109 га, ставків — 0,9 га); населення ?605 осіб (с. Вільшаниця-325, с. Вариводки-280), з них чоловіків — 278, жінок — 327, пенсіонерів — 257, школярів — 84. Вільшаницька сільська рада розташована на захід на відстані 10 кілометрів від районного центру смт Білогір'я. Села Вільшаниця і Вариводки розташовані вздовж залізничної дороги, яка з'єднує Тернопіль і Шепетівку. Праворуч уздовж обох сіл протікає річка Горинь. Люди на цій території селилися з давніх-давен. 1959 р. Дністровсько-Волинською екпедицією було знайдено поселення епохи бронзи та зразки ліпної кераміки навпроти села Вільшаниця.

Історія

Поселення під назвою Олешинці вперше згадується в документах як володіння Кременецького старости Дениса Мокосія, надане йому Казимиром Ягелончиком 1442 р. 1665 р. село згадується як володіння Христини Сенюти. У 1718 р. тут було побудовано дерев'яну церкву котра була спалена перед Другою Світовою війною одним із активістів колгоспу.

Про те, що жителями села були козаки які причому брали участь в селянських повстаняях, які були звичним явищем свідчать числені козацькі могили з великими кам'яними хрестами. Ці хрести частково збереглися в двох містях, а частина була знищена більшовиками або використана як будівельні матеріали. У XIXпочатку XX ст. село входило до складу Ямпільської волості. У 1888 р. тут проживало 622 парафіяни та було 80 будинків. Уродженець Вільшаниці Л. А. Войтюк був учасником повстання на броненосці «Потьомкін», а в роки громадянської війни — активним учасником революційного руху. До 1917 р. с. Вільшаниця входила до Велико-Дедеркальської волості Кременецького повіту Волинської губернії, а с. Вариводки -до Уніївської волості Острозького повіту цієї ж губернії. Села Вільшаниця і Вариводки виникли у XVI ст. Точних історичних джерел про заснування цих сіл немає. Є лише згадка про те, що 1563 р. селяни Вариводки повстали проти місцевого пана М.Сенюти, вбили його, після чого втекли. Назва с. Вільшаниця походить від великих заростей вільхи. Жителі с. Вільшаниця і Вариводки в середньовіччя були переважно кріпаками, які працювали у сільському господарстві. Сьогодні в обох селах нараховується 278 житлових будинків, у яких мешкає 529 чоловік. Радянська влада закріпилась в селах наприкінці 1920 р. після відступу за кордон військ УНР. У 1922 р. було створено першу сільську раду, яку очолив Кирило Павлович Медведь Місцевий колгосп «Новий шлях» створено на початку 1930-х рр. Колгосп у 1939 р був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Під час голодомору 1932-1933 років частина жителів вимерла (точних даних немає) і єдиним способом вижити особливо для дітей була школа, в якій давали 200 грам супу з кропиви.

До 1939 року на території села знаходилась прикордонна застава, адже село межує з с.Шкроботівка Шумського р. Тернопільської обл. а тоді це була територія Польщі. Було розпочато будівництво військового заводу але з переформування застави в вересні 1939 будівництво припинили. Колишня казарма збереглась донині і використовується як приміщення для бібліотеки та клубу.

Збереглися пам'ятки війни – доти. Це масивна споруда з бетону, що має товщину стін до 1-1.5 метра має також 3-4 поверхи із них тільки частина верхнього видно на землі і призначена для ведення вогню по противнику із кулеметів та малих гармат. Інші поверхи в землі для розташування гарнізону і зберігання боєприпасів. Біля виходу із доту є криниця, але вони сухі оскільки доти будували на пагорбах. Дот має власну систему вентиляції.

Доти не встигли використати навіть в сусідньому селі два доти підірвали. Після війни в них скидали сміття тощо. На початку липня 1941 р територія сільради була захоплена німецькими окупантами і визволена 27-28 лютого 1944 р партизанським загоном.

Понад 100 жителів Вільшаниці воювали на фронтах Другої світової війни. Смертю хоробрих полягли в боях з ворогом Павло Іванович Машталір, Ілля Хомич Іваньков. 96 жителів загинули на війні.

Після звільнення від німецько-нацистських загарбників головою сільради працював І. Величко У 1950 р колгосп „Ленінська кузня" с Вариводки був об'єднаний з колгоспом "Новий шлях" с Вільшаниця І до сьогоднішнього дня обидва села господарюють разом, належать до однієї сільради З 1964 р колгосп носив Ім’я Ярославського відомого компартійного діяча Радянського Союзу Після 1992 р колективне господарство перейменовано в колгосп ім. Лесі Українки Внаслідок реформування сільськогосподарських підприємств у 1999 р на базі сільськогосподарської спілки ім. Лесі Українки було утворено ТОВ «Правда» Але недоліки в господарюванні, низькі прибутки не давали змоги рентабельне розвиватись вищезгаданому господарству Тому в жовтні 2000 року власники земельних часток (паїв) підписали 332 угоди на оренду землі з ДТ ЗАТ корпорації «Агротех» агрофірми «Білогірська» Частина працездатних членів колишнього ТОВ «Правда» уклала з «Агротехом» трудові угоди, решта працюють за тимчасовими угодами на сезонних роботах. На данний час у селі працює ТзОВ"Гранд" та комунальне господарство "Довіра"